Дивлюсь у глибочінь далеку
Де небеса, як очі сині,
І серце рветься, як лелека,
Щоб Господа зустріти нині.
Блажен, хто вірить і не бачить
Його красу і велич повну,
І хтось обмежено зазначить
«Ось Бог!»» - вказавши на ікону.
Я не вклоняюсь цим портретам
Обманам мудрості людської,
Худим чи повним силуетам
Краси не Божої - земної!
Та я вклонюсь своєму Царю,
Що бачить все і розуміє,
Бо Він живий і я не марю,
І Він з небес Своїх радіє!
Радіє Бог, що маю волю
Знімати вражі злі кайдани,
Що маю іншу, кращу долю,
І не болять колишні рани.
Як добре з Господом радіти
Цьому життю на груди повні,
Бо я живий і хочу жити
Із Ним ці миті неповторні!
Свобода – ось воно, бажання,
Що лише Бог його дарує,
На щастя й волю сподівання
Він допоможе, бо відчує…
Відчує душу полонену
Якій протягне Свою руку,
І буде свято незбагненне,
Прийшла Любов, забрала муку.
Прийшов Ісус усіх змінити
Своїм великим воскресінням,
Щоб кожну душу оживити
І дарувати їй спасіння!
|
